- потуречений
- —————————————————————————————потуре́ченийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
потуречений — поту/рчений, а, е, заст. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до потуречити, потурчити. 2) у знач. прикм. Який потуречився, потурчився … Український тлумачний словник
потурнак — а/, ч., заст., зневажл. Потуречений чоловік … Український тлумачний словник
потурчений — див. потуречений … Український тлумачний словник